Embedded Files
Школяре, школяре, я твоя подруга.
Кращого ніколи не знайдеш ти друга.
Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,
Я тебе навчаю та ще й забавляю.
Біла білка плиг та плиг
По чорному полі…
Ми без неї не змогли б
Вчитися у школі.
* * * * *
Без язика, а говорить;
Без голови, а все розуміє;
Без ніг, а скрізь буває.
* * * * *
Не сорочка, а зшита,
Не кущ, а з листочками,
Не чоловік, а говорить
Бачить – не бачить, чути – не чує,
Мовчки говорить, дуже мудрує.
Часом захоче – правди навчає,
Часом жартує – всіх звеселяє.
Люба розмова, - дай Боже, діти,
З нею довіку жити – дружити.
Хто ж то такая в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Як не вгадали, стану в пригоді:
Річ коротенька – книжка та й годі.
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу
* * * * *
Хоч не кущ, а листки маю;
Хоч не свита, але міцно зшита,
І зовусь я...
* * * * *
Поле біле, неоране,
Засій на нім зерно чорне.
Хто вміє, той посіє,
А хто знає – відгадає.
Google Sites
Report abuse